Если ты не знаешь этого, прекраснейшая из женщин, ...
Прекрасны ланиты твои под подвесками, шея твоя в ожерельях; золотые подвески мы сделаем тебе с серебряными блестками
(Песни Песней, гл.1:7-10).
В тихой рощице словно звонница,
Танец медленный мошкары,
А под деревцем две головушки:
Мама с дитятком; От жары
Приютились, в тенечке спрятались,
Да и времечко - к полудню;
Ты, мой сыночка, ты мой славненький,
Дай-ка я тебя покормлю.
Расстегнула бретельку, бережно
Грудь налитую - на, малыш;
И затихла, с улыбкой нежною,
Спи, мой маленький; баю... спишь.
Сергей Сгибнев,
Новосибирск, Новосибирской обл.
Верующий. Люблю хорошую христианскую и классическую музыку. Люблю говорить о Боге. Люблю жить! сайт автора:Персональный дневник
Прочитано 8806 раз. Голосов 1. Средняя оценка: 5
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Оцените произведение:
(после оценки вы также сможете оставить отзыв)
Поэзия : Моя молитва - Левицька Галина Цей вірш був написаний за кілька годин до народження мого найменшого сина Михайла. В 13 год. мені робили “кесаревий розтин”, бо сама я його народити не могла. Чоловікові лікар сказав, що не гарантує ні моє життя, ні життя дитини. Я про це не знала, але відчувала, що проходжу по грані. Молилася за життя дитини. Просила у Бога, навіть якщо мені не судилося жити, щоб Він дав мені знати, що мій синочок живий!
Під час операції я враз відчула себе. Це було дивне відчуття: тіла не було, спробувала ворухнути руками — рук немає; спробувала ворухнути ногами —ніг немає; спробувала відкрити очі — лиш миттєвий зблиск світла. Але я була!!! І ні болі, ні страху. Лиш спокій… Потім почула голоси:
-Хто там в неї? (Голос професора Григоренка)
-Хлопчик, хороший, здоровий!
-Скільки в неї вдома?
- Шестеро…
-Це сьомий. Восьмого не буде…
Я не могла в ту мить задуматись над почутим, бо відчула, що кудись відпливаю… Але в серці була вдячність Богові за почуту вісточку про сина…
Я дякую Богові за його милість і любов. Він подарував моєму синові життя! Він зберіг і моє життя,давши мудрість лікарям під час операції: коли почалася дуже сильна кровотеча при розтині матки, професор прийняв рішення зробити ампутацію частини матки. І кровотечу вдалося зупинити.
Це було сім років тому. Михайлик в цьому році закінчив 1-й клас.
Поэзия : Улыбнись! - Анатолий Татаркин Со мной всё в порядке. Это я ко дню инвалида черкнул. У нас в спортивном комплексе для них праздник делали.Они там свободно
общались, песни пели, стихи читали.Кто что может в общем.
Саша Чернов спросил - есть у тебя что нибудь к такому дню?
Сейчас, говорю, будет! Взял про него же самого и написал)))))
Этот стих он сам прочитал на празднике. Сашу в нашем районе многие
знают и любят. Стойкий он парень!
