В одном очень большом и очень красивом доме жила Кошка. Надо сказать, что она была тоже достаточно большая и уж совершенно точно очень красивая.
Хозяева любили Кошку, и наливали ей много молока.
Однажды ночью хозяева проснулись от писка.
- Пи-пи, - раздавалось из-за стен.
- Пи-пи – неслось из-под пола.
Так хозяева поняли, что в доме завелись мыши. Как только они это поняли (то есть практически сразу), Кошке была дана ясная и четкая команда:
- Что б мышиного писка мы больше никогда не слышали!
Хозяева по-прежнему любили Кошку, но им было бы намного легче ее любить, если бы они не слышали мышей у себя дома.
Кошка, конечно, была кошкой, то есть с зубами и когтями, но и ловить мышей ей не очень то хотелось. Хорошо, что Кошка была не только красивая, но еще и хитрая. Она решила поговорить с мышами.
Дождавшись, когда хозяева улягутся спать, а мыши – проснутся, Кошка пошла к мышиной норке.
- Мыши, - спросила Кошка. – Вы чего пищите, людям спать не даете?
Мыши вначале испугались, ведь не каждый день кошки обращаются к мышкам, но потом одна, самая смелая, Мышка решилась:
- Видите ли, уважаемая Кошка, мы пищим потому, что очень голодные.
Кошка задумалась.
- А если я вас накормлю? – Неожиданно предложила она.
Смелая Мышка посмотрела на своих сородичей, те согласно кивнули:
- Ну, если Вы нас накормите, то мы будем сыты, и значит, пищать совершенно не будем.
На том и порешили.
Кошка поделилась своим молоком с мышами. Мыши перестали голодать, перестали и пищать. А хозяева на радостях стали наливать своей любимой Кошке еще больше молока.
Вот как хитрая Кошка и хозяев послушалась, и мышей не съела.
Олег Козырев,
Москва, Россия
Сценарист кино и телевидения. Христианин, крестился в 1992 году в Московской Церкви Христа. Забочусь о ряде служений в церкви.
Один из создателей Христианского Демократического Клуба. e-mail автора:gagman@mail.ru сайт автора:Здесь встречаются друзья
Прочитано 23813 раз. Голосов 3. Средняя оценка: 4,33
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Оцените произведение:
(после оценки вы также сможете оставить отзыв)
Олег! Так классно! Мне ужее 22 года, но я до сих пор люблю сказки, а эта такая добрая и интересная! Спасибо! Комментарий автора: У меня тут еще несколько сказок есть. Спасибо!
8-)
Ханука та Різдво. - Левицька Галина Вистава відредагована, щоб могли зрозуміти діти молодшого віку. В коментарях залишаю 2 Дію, як була в першому варіанті. Можливо комусь знадобиться більш глибока інформація про Свято Хануки.
2 Дія
Ангел: Було це після завойовницьких війн Олександра Македонського, коли земля Ізраїлю перейшла під владу Сирії. Всі країни об’єднувала елліністична культура, в якій змішалися звичаї і традиції різних народів. Люди вважали себе «Громадянами Всесвіту». Вони захоплювалися різними спортивними іграми, язичеськими святкуваннями та спектаклями на честь грецьких богів.
Багато євреїв були слабкими у вірі і хотіли бути, як всі... Над життям євреїв, які залишались вірними Божим Заповідям, нависла загроза.
1-й ведучий: І що, насправді, карали тих, хто не їв свинину?
Ангел: Насправді! Вимоги до євреїв були дуже суворими. Цар Антиох видав указ про заборону вивчати єврейську мову, святкувати шабат, дотримуватися єврейських традицій і навіть називатися євреями. Це було справжнє рабство! В Єрусалимському Храмі на жертовнику принесли в жертву свиню, а в Храмі поставили статую Зевса!
1-й ведучий: А про яких героїв говорив (ім’я 2-го ведучого)?
Ангел: Це ті євреї, які любили Бога понад усе!
Виходять Матітьягу та Маккабі
Матітьягу: Я, Матітьягу, священик. Разом з моїми синами підняв повстання, кличучи: « Хто за Господа — до мене!» Ми пішли в гори з твердим рішенням стояти в вірі й боротися до останньої краплі крові...
Маккабі: Я, Маккабі, син Матітьягу. Керував загонами повстанців. Визвольна війна продовжувалась 3 роки. Ми не були досвідченими вояками. Наші загони складалися з пастухів, землеробів, ремісників. До того ж ми не мали достатнього озброєння...
1-й ведучий: Маккабі, я не розумію, як можна воювати, не будучи справжніми воїнами?! Без зброї, без лицарських обладунків? Я не розумію, чому ви воювали? Хіба не простіше було б бути такими, як всі? Просто жити і насолоджуватись життям...
Маккабі: Справжнє життя неможливе без віри у Всемогутнього Бога, Живого і Сущого, Який створив усе, Який і дає нам Життя. Справжня насолода — це приходити у Храм і служити, і поклонятися Йому, дякуючи Богові за все! Але Храм споганений і нема місця для поклоніння... Тому ми воювали, щоб звільнити Єрусалим, мати право бути євреєм і приносити жертви Живому Богу в Храмі!
Ангел: Відбулося три вирішальні битви. Війська сирійців значно переважали як по кількості, так і по військовій оснащеності. Але євреї постилися та молилися:
Маккабі: «Боже! Ми безсилі, а Ти Всесильний! Прости нас за наш непослух! І поверни нам Храм! Бо нема життя без істинного поклоніння Тобі!»
Ангел: І Бог дав Своє Диво! Повстанці здобули вирішальну перемогу, звільнили Єрусалим і відновили службу в Храмі!
Маккабі: Священики очистили і освятили Храм, побудували новий жертовник. Але для повноцінного Богослужіння в Храмі треба було засвітити Мінору.
Ангел: Мінора — це великий світильник, який складається з семи лампад, котрі мають постійно горіти. В лампади, згідно Божих Заповідей, треба було заливати лише чисту освячену оливу.
Маккабі: Ми знайшли лише одну посудину з чистою освяченою оливою. Її мало вистачити лише на один день горіння Мінори. Для приготування нової оливи потрібно було вісім днів.
Матітьягу: Але євреї так прагли нового початку Богослужіння! Вони прагли Божого Світла, Божої Милості, Божої Радості! Тому, наперекір всім сумнівам, священики засвітили Мінору. І сталося Боже Диво! Мінора горіла 8 днів, аж поки була приготовлена нова чиста олива.
Ангел: В пам’ять про очищення Храму євреї святкують Хануку. Це свято очищення, оновлення. Це свято Світла!
Матітьягу та Маккабі виходять. Виходить 2-й ведучий.
